Катеринославська школа садівництва. 1842–1858 роки

У 1837 році в Російській імперії було створено міністерство державного майна. Під його підпорядкування перейшов Катеринославський сад, яким раніше опікувався Помологічний Комітет, скасований в 1837 році. У 1842 році Міністерство державного майна, турбуючись про стан лісорозведення на теренах Півдня Російської імперії, звернуло свою увагу на добре улаштований сад в Катеринославі. Наявна виробнича інфраструктура стала підставою для переводу з Полтави училища садівництва, яке згодом отримало офіційну назву Катеринославське училище садівництва другого розряду.

У відповідності до нормативних положень статуту новий навчальний заклад очолював головний садівник. З часом зі збільшенням учнівського контингенту та розширенням виробничої території навчального комплексу був збільшений загальний штат садівників – було впроважено дві посади помічників садівника, які займали організацією і проведенням навчальної та практичної роботи з вихованцями закладу. Здебільшого, садівник здійснював практичну підготовку учнів, працюючи з ними на земельних ділянках міського саду та розплідника лісних і плодових культур. Упродовж усього періоду існування навчального закладу посади старшого садівника обіймали Гуммель, Стац (останній згодом переїхав до міста Харкова, де працював садівником ботанічного саду місцевого університету), після нього до закриття навчального закладу обов’язки садівника виконував Дюнкель.

За свідченнями сучасників, за його часів училище садівництва перетворилося на великий навчально-виробничий комплекс, на базі якого не тільки займалися інтенсивною господарською діяльністю, практичним розведенням різноманітних плодових і лісових культур, але й здійснювали підготовку фахівців для потреб садово-паркового та сільського господарства Катеринославської губернії.

Загальний нагляд за організацією навчально-виробничої діяльності училища садівництва здійснював інспектор. Першим інспектором саду та навчального закладу був Шкільов, який, крім виконання своїх безпосередніх обов’язків, досить активно займався археологічними дослідженнями, проводячи численні археологічні розвідки та розкопки курганів. Після Шкільова посаду інспектора Катеринославського училища садівництва обіймали Вільгорський, Баум.

Згідно статуту навчального закладу в училищі садівництва здійснювалося викладання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. Історичні джерел донесли до нас імена та прізвища представників викладацького складу Катеринославського училища садівництва. Так, зокрема, Закон Божий, латинську мову, церковний спів у навчальному закладі викладав протоієрей О.П. Зосимович – відомий церковний і громадський діяч міста Катеринослава. Викладач Або здійснював підготовку вихованців із креслення, малювання та чистописання. Учитель Сахаров викладав математику та граматику. Оскільки професійна діяльність вихованців Катеринославського училища садівництва була пов’язана з розведенням різноманітних плодових, лісових, ягідних культур, винограду, в структурі навчальних планів освітнього закладу були й спеціальні дисципліни. Так, зокрема, в школі здійснювалося практичне викладання бджільництва. Дану дисципліну викладав відомий у місті бджоляр, учень Петра Івановича Прокоповича – винахідника рамкового вулика, пан Майстренко.

У відповідності до статуту учнівський контингент поділявся на дві категорії. Учні першого розряду навчалися тільки грамоті та виконували всі необхідні сільськогосподарські й лісотехнічні роботи на території навчально-виробничого комплексу та саду. Зазвичай, до даної категорії зараховувались дорослі молоді селяни, яких командирували до навчального закладу на підставі доручення адміністративних установ Катеринославської губернії або своїх власників, кріпаками яких вони були. До другого розряду учнів належали діти селян, які проходили повний 6-річний теоретичний і практичний курс сільськогосподарських наук, необхідний для отримання кваліфікації садівника-практика.

Згідно з нормативними положеннями статуту, в навчальному закладі викладали Закон Божий, латинську мову, арифметику, креслення, граматику, чистописання та спів, основи садівництва. Загальна кількість учнівського контингенту, який навчався в училищі садівництва, як правило, не перевищував 35 осіб. Паралельно з учнями при навчальному закладі працювало 35 учнів-робітників, які виконували різні агротехнічні роботи в саду, оранжереях, винограднику, розпліднику плодових і лісових культур. Крім теоретичного та практичного курсу з садівництва, вихованці навчального закладу вивчали практичне бджільництво та шовківництво.

Під навчально-виробничі потреби Катеринославського училища садівництва в 1842 році були передані споруди колишньої Катеринославської суконної фабрики, з яких після переобладнання та ремонту були створені гуртожиток для проживання учнів і навчальний корпус, де проводили теоретичні заняття з базових курсів.

Намагаючись створити розгалужену навчально-виробничу структуру, дирекція училища садівництва за активної участі міської влади Катеринослава придбала у військового відомства декілька ділянок землі для організації розплідника плодових і лісових культур, розташованих у балці міста. Загальна площа першої ділянки склала 2240 дес. землі, на якій розташовувались невеликі споруди. Її загальна вартість у 1842 році, за оцінкою військового міністерства, склала 1155 руб. Загальна площа другої ділянки землі складала всього 30 дес. землі 1800 сажнів. Вона була в 1843 році придбана Міністерством державного майна за 750 руб. для організації практичних занять вихованців Катеринославської школи садівництва та розведення невеликого саду і городу.

Високий рівень викладання теоретичних дисциплін і практичних занять із садівництва, городництва, виноградарства, досить умілий кадровий підбір учнівського контингенту зумовив сталий попит на кваліфікованих випускників навчального закладу серед місцевих землевласників. За свідченнями очевидців, більша частина учнів ще до закінчення загального курсу навчального закладу працевлаштовувалась у садових господарствах місцевих поміщиків, власників великих міських садів при садибах міста Катеринослава та губернії, що на загал сприяло підвищенню загального рівня промислового садівництва в Придніпровському регіоні.

Окремі випускники Катеринославського училища садівництва продовжували фахову освіту в закордонних навчальних закладах, які здійснювали підготовку фахівців з садово-паркового господарства.

Спеціалісти-садівники Катеринославського училища садівництва доклади значних зусиль для створення необхідної науково-дослідної бази: заклали розплідник плодових і лісових культур, створили оранжереї та теплиці для вирощування декоративних і екзотичних рослин. Зокрема, сад навчального закладу славився далеко за межами міста та губернії своїми сортами абрикос і черешень. На схилі пагорба (на території сучасного парку Лазаря Глоби) був закладений великий виноградник, в якому нараховувалося до 20 винних і столових сортів винограду. За даними відомого історика А. Скальковського, в технічному саду училища нараховувалось 31094 штук плодових дерев, 192837 лісних порід, 23438 кущів.

В оранжереях навчального закладу вирощували 569 сортів екзотичних рослин. Оскільки навчальний заклад готував спеціалістів для потреб господарств місцевих поміщиків і землевласників, то значна увага приділялась вирощуванню городніх культур. Зокрема, на базі навчального закладу учні та садівники школи вирощували 71 сорт городніх культур.

Традиційним напрямком організації виробничої діяльності училища садівництва було розведення різноманітних лікарських, олійних і красильних рослин, які мали важливе значення для фармакологічної, хімічної промисловості регіону, забезпечуючи їх необхідною сировиною. Зокрема, на земельних ділянках Катеринославського училища садівництва вирощувалося 27 сортів лікарських і олійних культур, загальна кількість яких становила 1936 штук. Аптекарський город мав велике значення для розвитку місцевої фармакологічної індустрії – мережі міських аптек, які виготовляли лікарські препарати для потреб медичних установ і пересічних мешканців міста Катеринослава.

Розплідник плодових і лісних культур навчального закладу розташовувався на відстані двох верств від міського саду в балці. На його території були висаджені саджанці лісових культур: дуба, клена. З 1845 року в розпліднику з’явилася шовковична ділянка, на якій висадили 5000 шовковиць, тополь. На базі навчального закладу займалися розведенням шовкопряда. В 1846 році учні училища садівництва зібрали 12000 коконів, які згодом були продані на підприємства країни, що займися виготовленням шовку.

Варто відзначити, що з самого початку своєї навчально-виробничої діяльності Катеринославське училище садівництва досить успішно займалося підприємницькою діяльністю, активно продаючи свою продукцію мешканцям міста, поміщицьким господарствам, місцевим землевласникам і садівникам. Зокрема, за даними відомого катеринославського ботаніка І. Акінфьєва, перед входом до саду училища дирекцією були улаштовані спеціальні торгівельні крамнички, де впродовж всього року здійснювався продаж фруктів. На загал сад, за даними місцевої статистики, щорічно приносив навчальному закладу досить значний прибуток. Тільки в 1846 році він дорівнював 1694 руб.

На базі навчально-виробничого комплексу Катеринославського училища садівництва здійснювалась і наукова діяльність. Зокрема, на початку 50-х років ХІХ століття більша частина ботанічної колекції саду, що належав навчальному закладу, була досить ретельно описана місцевим ботаніком І.В. Ващинським.

У 1852 році в Катеринославському училищі садівництва була проведена ревізія за участю чиновника міністерства державного майна Російської імперії Левшина, який відзначив високий рівень навчальної та практичної підготовки учнівського контингенту, звернувши увагу на значні досягнення школи в розведені плодових і лісових культур. Наступну ревізію Катеринославської школи садівництва провів чиновник міністерства державного майна Компанейщиков. Результати даної ревізії виявили незадовільний стан організації навчального процесу та виробничої діяльності. На наш погляд, результати ревізії стали наслідком прагнення міністерства державного майна скоротити витратну частину бюджету, який мав значний дефіцит, що утворився внаслідок військових дій Кримської війни.

У 1858 році на підставі відповідного рішення міністерства державного майна Російської імперії Катеринославське училище садівництва було закрите. На момент ліквідації  навчального закладу 11 учнів молодших класів були відправлені до Велико-Анадольського училища садівництва, що функціонувало при місцевому казенному лісництві.

У зв’язку з ліквідацією школи  чиновниками міністерства державного майна було прийнято рішення про реорганізацію території училищного саду, яка перейшла у власність міста Катеринослава. Так, зокрема, вся територія саду була поділена на дві частини: технічний і міський сад. Технічний сад рішенням міської думи був зданий на 15 років в оренду Завадовському – колишньому помічникові садівника школи за умови внесення щорічної орендної платні в розмірі 102 руб. Територія міського саду була здана в оренду панові Тільману, який улаштував на його території низку розважальних закладів для літніх гулянь. Згодом було прийнято рішення про розбивку території технічного саду на низку земельних ділянок, які були продані приватним особам по ціні від 500 до 900 руб. Так закінчилася історія Катеринославської школи садівництва.

За матеріалами розвідок І. Акінфєєва